В подарунок улюбленій бібліотеці

                   

  «З любов’ю до бібліохрамів та їх берегинь», такий підпис зробив житомирський письменник Михайло Пасічник у своїй новій книзі «Свідомість удосвіта», завітавши одного осіннього ранку  до  бібліотеки для дітей Житомирської обласної ради. Для нас, бібліотекарів, це завжди дуже хвилююча подія, коли ми одержуємо щойно видану книгу в подарунок.

Свідомість удосвіта – це стан поетової душі, здатної творити прекрасне чуттєвим словом.

Книга «Свідомість удосвіта» стала подією у вітчизняному книговиданні, бо Національна спілка письменників України висунула її на здобуття Національної премії імені Тараса Шевченка. Більше того - Михайло Пасічник в результаті рейтингового голосування членів Президії НСПУ увійшов у трійку лідерів. Ми пишаємось своїм земляком.

«Чи десять нам, чи шістдесят…» (вірш з книги)

Цьому листочкові шкільному

Сьогодні майже п’ятдесят,

А рівно в десять я на ньому

Шевченка взявся малювати…

Хоч я його в житті не бачив,-

Лиш на портретах у книжках,-

Для мене так багато значив

Живий вогонь в сумних очах!

…Змінив я олівці на ручку

Біля Тарасових багать…

Десятирічна вчиться внучка

В художній школі малювати.

Їй сутність Кобзаря відкрилась

Й через штришки моїх старань…

Вона в Шевченків день вродилась

У березневу світлу рань.

На полотні картини пише –

Не на шпалерових шматках,

Й можливо, бачить зовсім іншим

Вогонь в Шевченкових очах.

Різниця в нашім різночасні

У півстоліття в акурат…

…Тарас усім живим сучасник –

Чи десять нам, чи шістдесят…