четвер, 31 липня 2014 р.

Творчий всесвіт Івана Островерхого.

"Кожен день щось пишу, я в постійному пошуку, це - сенс мого життя..." - говорить І. Островерхий.

Людина, якій Господь дарував життя, прагне залишити свій слід на Землі. Усі ми робимо це по-різному. Деяким людям не достатньо збудувати дім, посадити сад та виховати дитину. Вони прагнуть вищого. До таких людей, котрі відчувши у собі поклик до творчості, починають створювати справжні дива, належить наш земляк, музикант, композитор Іван Островерхий. Багатьом житомирянам він знайомий своєю різноманітною творчою діяльністю. 

Народився Іван Леонтійович 10 березня 1928 року на Кировоградщині, у невеличкому селі Тарабаново, де протікає оспівана в його піснях річка Ятрань. У 1937 році родина переїхала на Житомирщину, в с. Рогачів, де відбулися перші кроки навчань музичній грі на балалайці та гітарі. Батько навчав юного Івана грі на скрипці та мандоліні, бо сам грав на різних музичних інструментах. Під час Великої Відчизняної Війни Іван Леонтійович був поранений в плече і руку, через що довго не міг займатися улюбленою справою. Але це не завадило йому вступити в 1947 році в Житомирське музичне училище ім. В. Косенка, де займався по класу баяна, по композиції, по контрапунктурі. Будучи художнім керівником Коростишівського Будинку культури, Іван Островерхий все частіше звертається до пісенного жанру. Його пісню на слова А. Пашка "Будь здорова, дівчинонько" виконував відомий хор "Льонок". А пісня "Привітальна" на слова П. Москальчука, співалася по всій Україні. Далі була праця в обласній філармонії, культосвітньому училищі, музичних школах міста. В його творчому багажі музика до понад 25 лялькових вистав, 75 етюдів, дитячі п'єси, 3 сюїти, Казковий марш, Марш героїв Сталінграду, Концерт для баяну з фортепіано №1, №2. Писав музику на вірші Т. Шевченка, Л. Українки, М. Рильського, М. Стельмаха, М. Підгірянки, О. Олеся, П. Воронька, В. Грабовського, Г. Коваля, М. Клименка, П. Москальчука, Г. Столярчука та іншіх. Люблять на Житомирщмині й по всій Україні пісні Івана Островерхого для дітей, яких у нього понад 1000, на слова М. Пономаренко, Л. Павловської, Т. Артем'євої, С. Штатської, І. Редчиця та інших. Нині композитор щоденно працює: пише дитячі пісні, музику до казок, малює картини. Здійснивши краєзнавчу розвідку "Житомирськими стежками Івана Островерхого" та побувавши у нього в гостях, ми змогли подорожувати в минуле нашого міста, вдихнути запахи нашої чудової поліської природи. Для нас було справжнім відкриттям Іван Островерхий - художник. 
Спробуймо разом вдивитися у чарівний світ митця.
























У кожного митця є своя Муза. В житті Івана Островерхого роль натхненника, музи та рецензента виконує його кохана жінка Олена Федорівна, неосяжна енергія якої заряджає творчистю усіх, хто з нею знайомий.
Поряд із творчою людиною і сам стаєш митцем. Пані Олена відкрила у собі якості ландшафтного та інтер'єрного дизайнера.
Нині Іван Леонтійович щоденно працює: пише дитячі пісні, музику до казок, малює картини, створює меблі власними руками. Родина, друзі з творчого оточення радіють його відданості мистецтву, наполегливості. працелюбності, а ми бажаємо йому стабільного самопочуття, натхнення і очікуємо на нові творчі здобутки. Дуже раді, що мали змогу познайомитись з його новою піснею "Гімн Житомиру" на слова М. Пасічника.

Немає коментарів :

Дописати коментар