Він пройшов випробування Афганською війною

2014 рік оголошено в Україні роком учасників бойових дій на території інших держав, для вшанування громадян, які виконували свій військовий обов’язок поза межами країни.

Двадцять п’ять років тому останній радянський солдат покинув територію Афганістану. Для кожного воїна-інтернаціоналіста та його родини це – важлива та почесна дата. Понад  тисячу двісті наших земляків пройшли через Афганську війну . Тринадцять житомирян загинули, ще понад сто померли від ран після війни.

В фондах нашої бібліотеки серед книг про війну в Афганістані вирізняються твори Ю.Чернишова з яким ми спілкувалися під час історичного хронографу «Ти - вічний біль Афганістан, ти - наш неспокій».

За словами Анатолія Карташова,військового журналіста про афганську війну написано багато та все ж таки ми не знаємо і сотої долі, того що вмістили в себе дев'ять з чвертю років тієї трагічної та одночасно героїчної епопеї, яка ще чекає своїх дослідників – тих, хто напише цю сторінку людського літопису без барабанного бою, без романтизму та прикрас. Книги Юрія Івановича Чернишова полковника запасу, орденоносця, безпосереднього учасника тією останньою в історії СРСР війни за його словами найбільш реалістично відображають епізоди афганської компанії.

Учні 8 кл., ЗОШ №12 мали змогу першими почути вірш «Артилеристи» у виконанні Юрія Чернишова, а також пісню бібліотекаря Світлани Смірнової «Дорогами війни».

                    Артиллеристам

На дальней заставе – в Газни иль Пули-Хумри –

Службу военную нёс орудийный расчёт.

Месяц в Афгане шёл ребятам за три –

Такой на войне установлен зачёт.

                    Но он лишь для тех, кто домой вернётся,

                    Кто отбыл там положенный срок.

                    А тем, что в «тюльпане» лететь придётся,

                   От власти останется только венок.

Но в памяти нашей навечно остались

Все, кто по чести исполнил свой долг:

И те, кто живыми домой вернулись,

И те, кто безвременно в землю лёг.

                           Были мы все там просто солдаты –

                       Неважно число нашивок и звёзд!

                                       За Родину встать нам пришлось когда-то –

                                        Вот в чём был смысл и поступков и грёз…

                    

                                                                            Юрий Чернышёв

  Дорогами войны…
Дорогами войны идут солдаты,
Дорогами войны, потерь и горя …
Такие же, как мы с тобой ребята
Под пулями ползут на поле боя.
Коль не война, так было б всё иначе:
Раздолье, сила, молодость-подруга!
А вот теперь старушка-мать заплачет,
Что рядом нет ни сына, ни супруга.
Война-злодейка многих забирает,
Крушит селенья и ломает судьбы.
Её дорогам нет конца и края,
И лишь победа остановкой будет.
Так дай, Господь, победу тем героям,
Кто долг солдатский выполнил бесстрашно,
Кто не бросал своих на поле боя,
Кто защищал Отчизну в рукопашной!
История хранит их вечный подвиг,
И память о погибших не угаснет!
И радуемся солнцу мы с тобою,
Так значит шли солдаты не напрасно
Дорогами войны…
                                    С.Смирнова
Наприкінці заходу Юрій Іванович Чернишов подарував нашій бібліотеці свої нові книги, дякуємо автору за це!